Про проблеми бджільництва


Вітчизняне бджільництво за роки незалежності пройшло важкий шлях становлення. Від повної руйнації до підйому і розквіту. Уже в 2010 році про Україну заговорили як про світового експортера меду. Нині українське бджільництво нараховує близько 3 мільйонів бджолосімей, що дозволяє виробляти понад 75 тисяч тонн товарного меду. І повністю забезпечувати потреби рослинницької галузі в запиленні ентомофільних сільгоспкультур.

В 2014 році Україна експортувала 36, 3 тисячі тонн меду, в 2015 – 35 тисяч тонн, закріпивши за собою звання європейського виробника і експортера меду №1.

Однак не все так просто, як здається на перший погляд. Незважаючи на те, що український мед в основному доброякісний, в значній його частині, а саме від 20-до 30 відсотків товарної продукції спостерігається забруднення антибіотиками, сульфаніламідами, нітрофуранами, метронідазолом. Кожний четвертий кілограм меду внаслідок цього непридатний для експорту і йде на внутрішній ринок. Його споживають наші співгромадяни , що, зрозуміло, не додає їм здоров’я.

Звідки ж беруться антибіотики в меді? В основному їх туди вносять самі бджолярі під час профілактичних і лікувальних обробітків. До речі, зовсім непотрібних, шкідливих і без яких можна обійтися. Роз’яснювальну роботу на цю тему проводити дуже важко. Справа в тому, що в Україні поки що мало великотоварних пасік і більше 300 тисяч українських бджолярів виробляють приблизно стільки ж меду, скільки виробляють його 800 американських промисловців. Яких можна теоретично посадити в один зал і розповісти проте, що можна застосовувати в бджільництві, а що не можна. А як провести таку ж роботу з нашими бджолярами?

Ще одна суттєва причина такого явища полягає в тому, що в Україну надходить дуже багато російської бджолярської літератури , у якій в розділах боротьби з хворобами настійно рекомендується лікування антибіотиками. Це, скоріше всього, не навмисне. Просто Росія не є експортером меду і забруднення продукції бджільництва ліками її не торкалися.

Окрім літератури, Україна імпортує з Росії препарати для боротьби з хворобами в бджільництві, які чомусь на диво швидко проходять реєстрацію , набагато швидше українських зразків.

Частка, російських препаратів на українському ринку біля 80 відсотків. Приблизно в половині з них наявні антибіотики, сульфаніламіди, нітрофурани, метронідазол. В деяких з них замовчується наявність згадуваних субстанцій, назва діючої речовини заміняється на органічну. Цей, на перший погляд, безневинний маркетинговий хід змахує на економічну диверсію. В деяких протигрибкових препаратах, наприклад, «Мікоаск» використовується діфенконазол – пестицид , системній фунгіцид і протруювач насіння з класу похідних триазолу ( 3-й клас небезпеки). Жодний з цих препаратів при регістрації не був досліджений в українському НДІ бджільництва.

Переважна кількість пропонованих лікарських засобів не більше ніж ефективний бізнес для їх виробників. І одночасно жахлива проблема для українського експорту.

На відсліжування забруднених антибіотиками медів при підготовці до експорту у експортерів витрачаються мільйонні кошти, місяці часу. Не зважаючи на цю титанічну роботу, завжди існує загроза потрапляння антибіотиків в експортовані партії меду. Так, у 2015 році ФГ «Апіс Україна» уклала угоду на поставку пробної партії меду в Японію. За 2 місяці ледве приготували його 20 тонн! І не тому, що не було меду. А тому , що японські лабораторії в пропонованих для дослідження зразках весь час знаходили сліди метронідазолу. До речі, в 2016 році і Євросоюз посилить свої вимоги по гранично допустимій концентрації метронідазолу, хлорамфініколу та інших антибіотиків в медові.

Ситуція, що склалася, є серйозною перешкодою на шляху українського меду в Євросоюз та інші розвинуті країни. Слід відзначити, що зупинка експорту неминуче призведе до краху українського бджільництва , в якому зайнято більше мільйона населеня країни. При цьому бджолярі не зможуть повноцінно здійснювати запилення посівів соняшника , тим більше, що за це в нашій країні традиційно не платиться. Хоча запилення при цьому є найефективнішим( дає до 50 відсотків додаткової врожайності ) і найдешевшим агроприйомом.

Враховуючи вищесказане, Спілка пасічників просить Мінагрополітики, фітосанітарну службу негайно втрутитися і кардинально змінити ситуацію, що склалася. Зокрема, шляхом припинення застосування антибіотиків , метронідазолу, сульфаніламідів, нітрофуранів в ветиринарній практиці при лікуванні бджіл.Та заборони регістрації ветприпаратів з згаданими діючими речовинами. Така заборона існує у всіх країнах Євросоюзу. Нагадуємо, існує вона і у нас (Наказ Департаменту ветмедицини №111 від 27.12.2006 року)

Якщо цього не зробити, ми не зможемо конкурувати на Європейському ринку і над нами постійно буде тяжіти загроза зупинки експорту меду з боку Євросоюзу.

Віце Президент Спілки пасічників Укрїни Ференчук В.І.

Залиште коментар

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>